У статті розглянуто причини виникнення сучасного негативного феномену електронних псевдонаукових видань. На основі аналізу публікаційної активності українських науковців у журналах, що було виключено з бази даних Scopus, зроблено висновки щодо поширення серед українських науковців практики представлення результатів досліджень у сумнівних виданнях. Зроблено огляд сумнівних журналів та видавництв, що представлені в інформаційному просторі України та надано практичні рекомендації вітчизняним науковцям, бібліотекарям та управлінцям щодо виявлення та ідентифікації квазінаукових видань.Ключові слова: академічне видавництво; наукові журнали; рецензування; хижацькі журнали; Відкритий доступ; Україна; Scopus.The danger of spreading pseudo-scientific journals for the development of science in UkraineThe article discusses the causes of the modern negative phenomenon of electronic pseudo publications, the unethical publishers of which offer scientists to get the rapid publication of their research for a fee. However, they do not provide proper reviews of manuscripts, and often publish very unreliable research results or the outright nonsense in the journals. Such practices not only cause irreparable damage to the credibility of a scientist who rashly agreed to publish article in the journal, but also intoxicate academic information environment and undermine trust in science in general. On the ground of publication activity of Ukrainian scientists in journals that were excluded from the database Scopus, certain conclusions from the dissemination of research results in dubious journals were made. The analysis included articles published in journals during 2001-2016. Ukrainian authors published the results of their research in 100 out of 300 excluded sources. Sectoral distribution of documents by Ukrainian authors who were published in the journals excluded from Scopus has showed that most scientific fields of these publications constitute a very small percentage of the total number of publications by local scientists. The threatening situation of dissemination of Ukrainian authors publications in excluded from Scopus journals is observed only in economics, econometrics, and finance, where such publication constitute 63%. Also, the questionable journals and publishers represented in Ukrainian information space are reviewed and practical advice for scientists, librarians, and managers on how to detect and identify pseudo-scientific journals are provided.Keywords: academic publishing; scientific journals; peer review; predatory journals; Open access; Ukraine; Scopus.Опасность распространения псевдонаучных изданий для развития науки в УкраинеВ статье рассмотрены причины возникновения современного негативного феномена электронных псевдонаучных изданий. На основе анализа публикационной активности украинских ученых в журналах, которые были исключены из базы данных Scopus, сделаны выводы о распространении среди украинских ученых практики представления результатов исследований в сомнительных изданиях. Сделан обзор сомнительных журналов и издательств, представленных в информационном пространстве Украины, и предоставлены практические рекомендации для отечественных ученых, библиотекарей и менеджеров по выявлению и идентификации квазинаучных изданий.Ключевые слова: академическое издательство; научные журналы; рецензирование; хищнические журналы; открытый доступ; Украина; Scopus.Приріст наукового знання та розвиток технологій можливий лише в умовах, коли учасникам процесу наукової комунікації гарантована можливість швидкого обміну достовірною інформацією. Від моменту своєї появи у XVII ст. і до наших днів, саме науковий журнал залишається найвпливовішим та найнадійнішим каналом поширення наукових знань \cite{Pisoschi_2016}. Подібному успіху наукового журналу сприяло, зокрема, запровадження практики рецензування рукописів науковців - перевірка незалежними експертами робіт перед їх публікацією. Це, з одного боку, дозволило авторам покращувати свої роботи, а з іншого боку, редактори змогли відбирати для публікації та пропонувати читачам лише вартісні дослідження і, тим самим, оберігати їх від витрати часу на ознайомлення з неважливими, чи взагалі хибними результатами \cite{Kumar_2014}.